Репутація: 7110
NickDachnick
Старожил |
Остання активність: 03.09.2025 17:24
Про мене
- Про NickDachnick
- Розташування
- Хмельницький
- Сорта
- Я вирощую
- Слава Богу, зробив те, що має зробити чоловік: побудував будинок, виростив сина, посадив сад. Останніми роками почав з’явився в продажу різноманітний садовий інструмент, тож вирішив зібрати ще й гарний набір секаторів, пилок і всього іншого - для себе і для сина-помічника, а відтак серйозно і надовго захопився класним садовим інструментом. Толкової літератури про садовий інструмент не знайшов, отож вирішив сам написати книгу з умовною назвою «Садовий інструмент. Вибір. Робота та догляд» - до речі, саме такої книги не вистачає в серії книг М. Курдюмова про сад і город. Нелегка справа, проте певний «заділ» є. В процесі роботи над книгою протестував цілий арсенал садового інструменту, зібрав «по ходу» гарну колекцію. Досвід в написанні книг на дачну тематику маю, протягом десяти років вів сторінку «Успішний дачник» в міській газеті, впродовж декількох років приймав участь в обласних телепередачах на дачну тематику. Протягом останніх трьох років результати тестування садових інструментів, свої думки щодо того чи іншого інструменту викладаю на форумі форумі («рекламацій» на пости ніби не було).Мені подобається вибирати інструмент, тестувати його, працювати (точніше – співпрацювати) з ним, ремонтувати його, ділитись враженнями щодо того чи іншого інструменту на форумі, допомагати в виборі. А ще – спілкуватись на форумі з гарними людьми, до того ж, любителями гарного інструменту. Як казав А. Екзюпері: «Немає на світі більшої розкоші, ніж людське спілкування». «Інструментоманія*», та ще й задавнена – річ недешева, але, як писав А. Ейнштейн : «Де є воля, там є рішення». Побутові запити в мене скромні, частину інструменту після тестування (звичайно ж, в гарному стані), продаю… щоб купити новий . Ну, а палити кинув тридцять літ тому, відтак частину зекономлених коштів з чистою совістю направляю на придбання інструменту. До речі, відкрив для себе, що піст, крім всього іншого, добре сприяє економії коштів….
*Коли був босоногим хлопчаком, то любив з однолітками грати «в ножика». Свого ж не було – роки важкі, повоєнні, жили ми незаможно, до того ж, будувались. Так хотів ножика, що аж марив ним. Однієї ночі розбудив батька криком «тату, вмикай хутчіше світло!». За секунду батько був біля мене. «Ех, пізно увімкнув, все пропало» – промовив я крізь сльози». Трохи заспокоївшись, розповів - приснилось, що піонервожатий подарував мені ножика!!! Я розумів, що коли прокинусь, то його, мого ножика, не стане, тому й хотів, щоб тато розбудив серед сну. Не спрацювало… Зараз маю дюжину ножів, сину подарував два, ну, і по ножичку маю подарувати ще й онукам.
Сорта
- Я вирощую
- Слава Богу, зробив те, що має зробити чоловік: побудував будинок, виростив сина, посадив сад. Останніми роками почав з’явився в продажу різноманітний садовий інструмент, тож вирішив зібрати ще й гарний набір секаторів, пилок і всього іншого - для себе і для сина-помічника, а відтак серйозно і надовго захопився класним садовим інструментом. Толкової літератури про садовий інструмент не знайшов, отож вирішив сам написати книгу з умовною назвою «Садовий інструмент. Вибір. Робота та догляд» - до речі, саме такої книги не вистачає в серії книг М. Курдюмова про сад і город. Нелегка справа, проте певний «заділ» є. В процесі роботи над книгою протестував цілий арсенал садового інструменту, зібрав «по ходу» гарну колекцію. Досвід в написанні книг на дачну тематику маю, протягом десяти років вів сторінку «Успішний дачник» в міській газеті, впродовж декількох років приймав участь в обласних телепередачах на дачну тематику. Протягом останніх трьох років результати тестування садових інструментів, свої думки щодо того чи іншого інструменту викладаю на форумі форумі («рекламацій» на пости ніби не було).Мені подобається вибирати інструмент, тестувати його, працювати (точніше – співпрацювати) з ним, ремонтувати його, ділитись враженнями щодо того чи іншого інструменту на форумі, допомагати в виборі. А ще – спілкуватись на форумі з гарними людьми, до того ж, любителями гарного інструменту. Як казав А. Екзюпері: «Немає на світі більшої розкоші, ніж людське спілкування». «Інструментоманія*», та ще й задавнена – річ недешева, але, як писав А. Ейнштейн : «Де є воля, там є рішення». Побутові запити в мене скромні, частину інструменту після тестування (звичайно ж, в гарному стані), продаю… щоб купити новий . Ну, а палити кинув тридцять літ тому, відтак частину зекономлених коштів з чистою совістю направляю на придбання інструменту. До речі, відкрив для себе, що піст, крім всього іншого, добре сприяє економії коштів….
*Коли був босоногим хлопчаком, то любив з однолітками грати «в ножика». Свого ж не було – роки важкі, повоєнні, жили ми незаможно, до того ж, будувались. Так хотів ножика, що аж марив ним. Однієї ночі розбудив батька криком «тату, вмикай хутчіше світло!». За секунду батько був біля мене. «Ех, пізно увімкнув, все пропало» – промовив я крізь сльози». Трохи заспокоївшись, розповів - приснилось, що піонервожатий подарував мені ножика!!! Я розумів, що коли прокинусь, то його, мого ножика, не стане, тому й хотів, щоб тато розбудив серед сну. Не спрацювало… Зараз маю дюжину ножів, сину подарував два, ну, і по ножичку маю подарувати ще й онукам.