[Бот социальщик]

БИЧКІВСЬКИЙ МЕДЯНИК - СОЛОДКА ВИШИВАНКА...

У селі на Рахівщині існує традиція випікати особливий смаколик.
Неповторний орнамент бичківського медяника прикрасшає не тільки весілля, а й будь-яку врочистість.
Не завжди однаково легко працюється над створенням цього чудо-виробу, адже в кожному із них відображається чиясь доля.
А тому немає двох точно однакових медяників, як немає двох точно однакових доль.
Здавна Бичків славиться своїми весільними кухарками, які зберегли кулінарні традиції наших предків, збагачуючи їх своїми елементами куховарства.
Про цей урочистий кондитерський виріб існують перекази, що дійшли до нас із споконвіків: бережливо передавалися з діда-прадіда, з покоління в покоління.
Весільні медяники стали символом надійності і міцності новоствореної сім'ї.
Розмаїття кольорів на візерунках, які прикрашають весільний оберіг, говорять самі за себе.
Вперше згадується про цей кондитерський виріб ще до Першої світової війни 1914 р.
Кулінари свято зберігали тайну виготовлення медяника надзвичайної краси, розписаного веселковим різнобарв'ям фарб.
Скоріше за все, таємниця рецепта «просочилась» від австрійських кулінарів, але вже з втіленням бичківських традицій випічки.
Велика ймовірність того, що медяник — це різновид оригінального торта Захера (рецепт якого зберігається в таємниці), одного з найвідоміших тортів у світі.
Випікання медяника — творчий процес. Майстрині чаклують над створенням різнобарв'я кольорів, з вишивок, інших рукотворних виробів підбирають візерунки.
Користуються і власноруч виготовленими трафаретами.
А потім обговорюють випічку, першими оцінюють її неповторну красу, яка спокушає п'янкими ароматами, адже до складу виробу входить аж 16 компонентів.
Треба сказати, що не всі, хто отримує такий подарунок, поспішають його одразу з'їсти.
Оскільки медяник може зберігатися тривалий період і не псується, більшість довго тримає його на видному місці, щоб милував зір. Останнім часом стало традицією випікати і розфарбовувати медяник на ювілеї подружнього життя, а також ювілейні дні народження.

vBulletin [media]

[Бот социальщик]

УКРАЇНА, КРАЇНА РУСЬКА
Отличное видео Наитальи Старченко об идентичности руськой в 16 веке. О шляхте руськой в Речи Посполитой.
Мы знаем период оформления национальной идентичности времен Гетьманщины и Войска Запорожского. Это о козаках. Период 19-20 век это уже оформление современной нации включающий весь народ (крестьянство).
А Наталия исследует период еще Речи Посполитой, это об идентичности руськой - руськой шляхты.
Ну и об начальной Речи Посполитой, которая конечно же не была Польшей. Оформление Польши как национального государства это 20 век. Та Речь Посполитая, 16-18 веков, была общностью народов польского, литовского, руського.
За время независимости появилось много исследований украинских историков раннемодерной Украины 16-17 века. Тот период, как время Великого княжества Литовского, который в советское время обходили стороной, так как не очень вписывалось в нарратив классовой борьбы.
Я имею ввиду исследования - не идеологических фантазий, а исследования по архивам. В этом ключе - замечательная книга Натальи Старченко "Українські світи Речі Посполітої".
Переписывание истории, в нашем случае, задача актуальная, так как слишком много важного было вычеркнуто. А наше представление о себе формируется и из нашего прошлого опыта.
Кстати, в видео хорошо показаны корни - откуда в Украине такое отношение к свободе и отношение к власти, без пиетета. Это все наследие Речи Посполитой и ВКЛ. И это принципиальное отличие от России, с ее ордынской сущностью власти.
Смотрите, читайте, ибо новая Украина оформляется. И в настоящем, подвиги армии, волонтеров, самоорганизация, и в прошлом оформляемся.

vBulletin [media]

vBulletin [media]

vBulletin [media]

--
Олег Хомяк
политический психолог

[Игорь Н]

Повідомлення від Бот социальщик

Смотрите, читайте, ибо новая Украина оформляется.

Дуже актуальна та важлива тема! Дякую тим, хто ініціював її.

----------

Слава захисникам України!
Дякую всім небайдужим.

[Gusenitsa]

Проєкт Спадок: традиційний жіночій одяг

[Amira]

[Володимир Ко]

Зараз ще до Стрітення рахується період Різдв'яних свят коли ще можна колядувати . І щось мені стало цікаво за обидві вечері ,дідуха . Запитав в майже 90 літного чоловіка . Розказую ,що почув . Обидві вечері ( Святий вечір і Щедрий вечір ) набором страв не відрізняються . Лише після вечері Святвечора треба залишити трошки кожної страви в неприбраному зі столу посуді( залишки язичниства - померлі родичі приходять на вечерю ) . А після Щедрого вечора стіл має бути прибраний.Перед вечерею Щедрого вечора п'ють освячену вдень водицю .А на початку Святого вечора розламують куплену в церкві проскурку ,а можна і без неї .
Що таке Дід ( Дідух) ми знаємо всі . Ну там де є дід логічно має бути й Баба . І дійсно була - Бабою називали солому ,яку стелили на підлогу колись перед Різдвом. Приносили з 7 снопів соломи і розкидали по підлозі в кімнаті де споживали Вечерю ,приймали колядників .Це ще не все . На стіл під обрус розкладали оберемок сіна ( то називали Квочкою) .З того сіна потім весною робили гніздо в яке садили квочку на яйця висиджувати курчата .Ніби розказав все почуте .

[Gusenitsa]

Я пам'ятаю, що розказували, що ще під скатертиною на столі розкладали сіно (чи солому?).
А в кутку - Дідух!

[IVAN3168]

Повідомлення від Gusenitsa

Я пам'ятаю, що розказували, що ще під скатертиною на столі розкладали сіно (чи солому?).
А в кутку - Дідух!

В нас так і тепер роблять , а по краях часник. Не гоже забувати свої традиції .

[Gusenitsa]

Повідомлення від IVAN3168

В нас так і тепер роблять , а по краях часник. Не гоже забувати свої традиції .

Так сіно чи солому треба?))

[ЄОМ]

Повідомлення від Gusenitsa

Так сіно чи солому треба?))

Якщо ввімкнути логіку). Оскільки солома грубіша за сіно, тому, гадаю, що сіно більше підійде квочці для гнізда. Мені так здається).