[Завізіон Руслан]

Бере Ліарт (Бере Наполеон, Beurré Napoleon) - сорт груші ранньо-осінного терміну дозрівання французької селекції. Cіянець невідомого походження. Отримано сорт у Франції, Моне, у 1808 році. Оригінатор: Н.Ліар.

Дерево слабо- або середньоросле, формує широкопірамідальну, рідку крону. Основні скелетні гілки довгі, товсті; верхні розташовані під кутом 30°, нижні 40°. Штамб тонкий, кора штамба, гілок сірувато-коричнева. Пагони сірувато-коричневі. Бруньки великі, гострі, відстовбурчені. Листя середнього розміру, яйцевидне або широкояйцевідної форми. Листова пластинка товста, світло-зелена, гладка, блискуча. Зазубренність листя пильчасте, різко виражене. Квітки великі, пелюстки довгасто-овальні, поступово звужуються до основи.

Плоди середнього розміру, масою (120-150г.), коротко-грушеподібної або дзвіночко-грушеподібної форми, слабо ребристі.

Шкірочка тоненька, гладенька, блискуча, в період знімання плодів - сірувато-зелена, при повному дозріванні - жовта, з помітними бурими, дрібними, оржавленними підшкірними цятками, іноді з ніжним рожевим рум'янцем з сонячного боку. Чашечка напівзакрита, чашелистики широкі і короткі, блюдце широке, дрібне, слабо ребристе, вкрите іржею, плодоніжка середньої довжини, досить товста, з разтрубом біля верхнього кінця, лійка дуже дрібна або зазвичай відсутня. Сердечко цибулиновидне; камери великі, витягнуті; підчашечна трубка куляста. Насіння велике, світло-коричневе.

М'якоть біла, соковита, масляниста, ніжна, тане, ароматна, винно-солодка, відмінного смаку. Десертний сорт.

Цвіте в пізні терміни, тривалий час. Не схильний до зворотніх весняних заморозків. Сорт частково самоплідний.

Найкращі запилювачі: Бере Боск, Бере Арданпон, Дюшес Ангулем.

У плодах міститься: сухих речовин - 15,0%, цукрів - 9,2%, титруємих кислот - 0,32%, аскорбінової кислоти - 6,2 мг/100г. сирої речовини.

У пору плодоношення вступає на 6-й рік після садіння в сад. Врожайність висока. Середня врожайність дерев у віці 17-20 років - 130-150 ц/га, у віці 24-26 років - 180-200 ц/га.

Знімальна зрілість плодів настає - 10-20 вересня, споживча - жовтень-листопад. Плоди недостатньо міцно тримаються на дереві, схильні до осипання.

Зимостійкість середня. У суворі зими дерева підмерзають. Посухостійкість висока.

Стійкість до грибкових хвороб вища за середню. Уражується паршею і білою плямистістю листя.

Транспортабельність плодів добра, хоча шкірка ніжна і потребує відповідного догляду при зніманні з дерева і пакування.

Плоди використовуються виключно для споживання у свіжому вигляді.

Не сумісний з айвовою підщепою.

Сорт придатний для вирощування в Криму і південно-західних областях України.